дача

Значення в інших словниках

1. дача — да́ча 1 іменник жіночого роду давання да́ча 2 іменник жіночого роду будинок да́ча 3 іменник жіночого роду господарська одиниця Орфографічний словник української мови
2. дача — [дача] -ч'і, ор. -чеийу Орфоепічний словник української мови
3. дача — I -і, ж. 1》 Те саме, що давання. 2》 Порція корму на один раз. II -і, ж. Літній будинок для відпочинку за містом. || Зручна для відпочинку садиба за містом, на околиці міста. III -і, ж. Лісова ділянка – самостійна господарська одиниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дача — див. Земля Словник синонімів Вусика
5. дача — ДО́ЗА (певна відмірювана кількість чогось); ПО́РЦІЯ (перев. про їжу); ДА́ЧА (корму для тварин на один раз). Ноги нили від ревматизму, і скільки не напував його фельдшер конячими дозами саліцилового натру, йому не легшало (З. Словник синонімів української мови
6. дача — ДА́ЧА¹, і, ж. 1. Те саме, що дава́ння. Як питало його начальство, чи багато в нього хліба, так він сказав: — Пропитаємося [прохарчуємося] до нового; мені не треба ніякої дачі (Кв.-Осн., II, 1956, 137). 2. Порція корму на один раз. Словник української мови в 11 томах
7. дача — Невелика будівля для відпочинку, яка розташована на озелененій ділянці у приміській або курортній зоні. Архітектура і монументальне мистецтво
8. дача — Дача, -чі ж. = данина. «Годі тобі, пане куме, листи королевські держати, дай мені хоч прочитати!» — «Нащо тобі, пане куме, їх знати? ми дачі не даєм, в військо польське не йдем. АД. II. 9. Словник української мови Грінченка