деклінація

див. девіяція

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деклінація — -ї, ж. 1》 фіз. Відхилення магнітної стрілки від меридіана. 2》 грам., заст. Відмінювання частин мови. || Відміна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. деклінація — ДЕКЛІНА́ЦІЯ, ї, ж. 1. фіз. Відхилення магнітної стрілки від меридіана. 2. грам., заст. Відмінювання частин мови; // Відміна. — Це слово латинське четвертої деклінації, ..тим-то треба казати фрукт, а не фрукта (Н.-Лев., III, 1956, 18). Словник української мови в 11 томах
  3. деклінація — Декліна́ція: — відмінювання за відмінками [37] — відхилення; дієвідміна [21] Словник з творів Івана Франка
  4. деклінація — декліна́ція (від лат. declinatio – відхилення) відхилення магнітної стрілки від географічного меридіана. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. деклінація — декліна́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. деклінація — Декліна́ція, -ції, -цією (лат.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. деклінація — ВІДМІ́НА (група іменників, що мають спільну систему відмінкових закінчень), ДЕКЛІНА́ЦІЯ заст. В українській мові розрізняють чотири відміни іменників (з посібника); Це слово (фрукт) латинське четвертої деклінації (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови