1. Словник чужослів Павло Штепа

демон

Антипко, анцибол, анциболот, арідник, безп'ятко, біс, бісяка, бісик, (вона) бісурка, (воно) бісеня, водяник, гемон, гемоняка, домовик, купак, кадук, куцан, куцок, лихий, лісовик, лукавий, люципер, мара, нечистий, пекельник, чорт, чортик, чортисько, чортяка, (вона) чортиця, чортиха, (воно) чортеня, чортя, див. шайтан

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. демон — де́мон іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. демон — Злий дух, злий геній, Мефістофель, джин, дух тьми, етн. перелесник, жм. гемон; З. П. спокусник, звабник; (упертости) П. вада, пристрасть до. Словник синонімів Караванського
  3. демон — [демон] -на, м. (на) -н'і /-нов'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  4. демон — -а, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – нижче божество, злий дух або чорт, інколи доброзичливий до людей. 2》 У християнстві – злий дух, диявол. 3》 перен. Уособлення якого-небудь пороку, пристрасті і т. ін. Демон непокори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. демон — ДЕ́МОН², а, ч., інформ. Фонова комп'ютерна програма, що збирає інформацію чи виконує інші завдання. Демони зазвичай запускаються під час завантаження системи. Словник української мови у 20 томах
  6. демон — (-а) ч. 1. крим.; несхвальн. Людина, яка не пов'язана зі злочинним світом, але видає себе за таку. БСРЖ, 153; СЖЗ, 35. 2. крим., жрм. Дурень. Демон — дурень (Сленг-лікбез 5). БСРЖ, 153. Словник жарґонної лексики української мови
  7. демон — див. чорт Словник синонімів Вусика
  8. демон — де́мон (грец. δαίμων) 1. У Давньогрецькій міфології нижче божество, що сприяє чи перешкоджає людині у здійсненні її намірів. 2. У християнстві – злий дух, диявол. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. демон — ДУХ (добра або зла безплотна надприродна істота); ДЕ́МОН (перев. злий); ДЖИН (в арабській та іранській міфології); ЕЛЬФ поет. (із старогерманської міфології); ГЕ́НІЙ (перев. покровитель людини в її справах). Словник синонімів української мови
  10. демон — ДЕ́МОН, а, ч. У грецькій міфології — нижче божество, злий дух або чорт, інколи доброзичливий до людей. А разом з розсвітом.. Ослабла й сила демона страшного (Фр. Словник української мови в 11 томах
  11. демон — Демон, -на м. Демонъ. К. ЧР. 93. Ведеть (Спаситель) від пекла демона. Чуб. III. 26. Словник української мови Грінченка