депозит

Вклад, заклад

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. депозит — депози́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. депозит — Депозит (вклад) кошти, що надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно з законодавством України, або нерезиденту на строк та під процент. Словник термінів законодавства України
  3. депозит — -у, ч. 1》 Гроші або цінні папери, адресовані через кредитну установу (банк, ощадну касу, нотаріальну контору) кредиторові, а також сама операція з грішми або цінними паперами. 2》 Вклади в банках. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. депозит — (англ. deposit) грошові кошти або цінні папери (акції, облігації тощо), що вносяться до кредитних установ (банків); грошова сума або цінні папери, передані боржником у судові установи для виплати кредитору. Економічний словник
  5. депозит — депози́т (від лат. depositum – річ, віддана на схов) гроші або цінні папери, що їх вносять до кредитних установ (банків, ощадних кас) для зберігання; Д. називають також вклади в банках і ощадних касах. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. депозит — Угода, згідно з якою певна особа чи установа (депозитарій) зобов'язується зберігати чуже рухоме майно у непорушному стані та повернути це майно власникові (вкладникові, депонентові, депозиторові) через визначений термін або на вимогу. Універсальний словник-енциклопедія
  7. депозит — Депози́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. депозит — ДЕПОЗИ́Т, у, ч. Гроші або цінні папери, адресовані через кредитну установу (банк, ощадкасу, нотаріальну контору) кредиторові, а також сама операція з грішми або цінними паперами. У всіх трьох були гроші в депозиті (Козл., Ю. Крук, 1957, 491). Словник української мови в 11 томах
  9. депозит — рос. депозит (від латин. depositum — річ, віддана на збереження) — 1. Гроші чи цінні папери, золото, коштовності, які тимчасово віддані на зберігання в кредитні установи, банки. 2. Гроші (цінні папери), які вносить боржник у судові органи для передання кредитору відповідно до судового позову. Eкономічна енциклопедія