1. Великий тлумачний словник сучасної мови

депозит

депози́т

-у, ч.

1》 Гроші або цінні папери, адресовані через кредитну установу (банк, ощадну касу, нотаріальну контору) кредиторові, а також сама операція з грішми або цінними паперами.

2》 Вклади в банках.

3》 Часткова сплата за товар або послугу з тим, щоб зберегти право на їх придбання після повної оплати їхньої вартості.

4》 Кошти чи цінні папери, що їх боржник вносить до судової установи для перерахування кредиторові.

5》 Внески до митниці на забезпечення сплати мита.

Гарантійний депозит — кошти, що їх банк-кредитор із метою захисту від ризику переводить на депозитний рахунок.

Депозит до запитання — кошти, що їх власник банківського депозиту може зняти без попереднього повідомлення банку.

Депозит-овернайт — депозит банку на термін не більше одного дня.

Депозити на визначений строк — кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом встановленого строку.

Імпортний депозит — вимога до імпортера щодо часткової попередньої оплати вартості товару, що ввозиться.

Умовний депозит — депозит, виплата з якого здійснюється за настання певного терміну та за певних умов.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. депозит — депози́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. депозит — Депозит (вклад) кошти, що надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно з законодавством України, або нерезиденту на строк та під процент. Словник термінів законодавства України
  3. депозит — Вклад, заклад Словник чужослів Павло Штепа
  4. депозит — (англ. deposit) грошові кошти або цінні папери (акції, облігації тощо), що вносяться до кредитних установ (банків); грошова сума або цінні папери, передані боржником у судові установи для виплати кредитору. Економічний словник
  5. депозит — депози́т (від лат. depositum – річ, віддана на схов) гроші або цінні папери, що їх вносять до кредитних установ (банків, ощадних кас) для зберігання; Д. називають також вклади в банках і ощадних касах. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. депозит — Угода, згідно з якою певна особа чи установа (депозитарій) зобов'язується зберігати чуже рухоме майно у непорушному стані та повернути це майно власникові (вкладникові, депонентові, депозиторові) через визначений термін або на вимогу. Універсальний словник-енциклопедія
  7. депозит — Депози́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. депозит — ДЕПОЗИ́Т, у, ч. Гроші або цінні папери, адресовані через кредитну установу (банк, ощадкасу, нотаріальну контору) кредиторові, а також сама операція з грішми або цінними паперами. У всіх трьох були гроші в депозиті (Козл., Ю. Крук, 1957, 491). Словник української мови в 11 томах
  9. депозит — рос. депозит (від латин. depositum — річ, віддана на збереження) — 1. Гроші чи цінні папери, золото, коштовності, які тимчасово віддані на зберігання в кредитні установи, банки. 2. Гроші (цінні папери), які вносить боржник у судові органи для передання кредитору відповідно до судового позову. Eкономічна енциклопедія