диверсант
Ворохобник, заколотник, киринник, див. дисидент, бунтар, інтриган
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- диверсант — диверса́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- диверсант — -а, ч. Той, хто робить диверсію або підготовлений для здійснення диверсій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- диверсант — диверса́нт спеціально підготовлена особа, що здійснює або готує диверсію. Словник іншомовних слів Мельничука
- диверсант — ДИВЕРСА́НТ, а, ч. Той, хто робить диверсію або підготовлений для здійснення диверсій. Не думав запроданець і диверсант Макуха, що доля так посміхнеться йому. Вже більше року услуговував він ворогові, чинячи диверсії в партизанському загоні (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 85). Словник української мови в 11 томах