1. Словник української мови в 11 томах

диверсант

ДИВЕРСА́НТ, а, ч. Той, хто робить диверсію або підготовлений для здійснення диверсій.

Не думав запроданець і диверсант Макуха, що доля так посміхнеться йому. Вже більше року услуговував він ворогові, чинячи диверсії в партизанському загоні (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диверсант — диверса́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. диверсант — -а, ч. Той, хто робить диверсію або підготовлений для здійснення диверсій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. диверсант — Ворохобник, заколотник, киринник, див. дисидент, бунтар, інтриган Словник чужослів Павло Штепа
  4. диверсант — диверса́нт спеціально підготовлена особа, що здійснює або готує диверсію. Словник іншомовних слів Мельничука