диявол

Значення в інших словниках

1. диявол — дия́вол іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. диявол — Дідько, біс, сатана, чорт, нечиста сила, демон, жм. враг, гаспид. Словник синонімів Караванського
3. диявол — [диейавол] -ла, м. (на) -л'і/-лов'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
4. диявол — -а, ч. Те саме, що біс I; чорт, сатана. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. диявол — див. чорт Словник синонімів Вусика
6. диявол — У християнстві відкинутий ангел, засуджений Богом за гординю й непослух на вічне прокляття і скинутий до пекла; вважається джерелом зла й гріха; владу д. переміг Ісус Христос, хоч наслідки зла відчуваються надалі; віра в існування д. виступає також в юдаїзмі й ісламі. Універсальний словник-енциклопедія
7. диявол — бі́сів (дия́волів, чо́ртів і т. ін.) син, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення і т. ін. ким-небудь. — Який там, кому і на кого позов написали? — Се він (становий) вам хвалився? — збентежився Пищимуха.— А хоч би й він.— відказую. Фразеологічний словник української мови
8. диявол — ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО розм., КУЦА́К розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦА́Н розм., КУЦЬ розм., АНТИ́ПКО діал., А́РІДНИК діал., МОЛЬФА́Р (МОЛФА́Р) діал. Словник синонімів української мови
9. диявол — Дия́вол, -вола, -волові, -ле! -воли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. диявол — ДИЯ́ВОЛ, а, ч. Те саме, що біс¹; чорт, сатана. — Поїду в Київ, помолюся. Молитва, може, прожене Диявола… (Шевч., II, 1953, 224); — Не хочу я з ним жити, хай з ним чорти та дияволи живуть (Мирний, І, 1954, 158); // Уживається як лайливе слово. Словник української мови в 11 томах
11. диявол — Диявол, -ла м. Дьяволъ. А в третій день Христос із труни устав і нам жизнь вічну дарував і сам диявол посоромлений став. Чуб. ІІІ. 25. Словник української мови Грінченка