1. Словник чужослів Павло Штепа

добродушний

Добротливий, добрячий, добренький, ласкавий, довірливий, див. наївний

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добродушний — доброду́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. добродушний — див. ДОБРОТЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. добродушний — [добродушнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. добродушний — -а, -е. Лагідний, ласкавий, прихильний до людей і до всього навколишнього. || Який виражає добродушність; власт. людині, яка лагідно, приязно ставиться до всіх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. добродушний — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  6. добродушний — ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. добродушний — ДОБРОДУ́ШНИЙ, а, е. Лагідний, ласкавий, прихильний до людей і до всього навколишнього. Добродушний був шинкар, Ще добріша в нього жінка (Фр., XII, 1953, 160); — Повернімося звідси додому, синку? — спитала вона в свого добродушного хлопчика (Ільч. Словник української мови в 11 томах