догори

Значення в інших словниках

1. догори — догори́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. догори — ДОГОРИ – ДО ГОРИ Догори, присл. У напрямку від землі вгору. На луках зеленою щіткою пнулася догори трава (С.Чорнобривець); – Руки!.. Руки догори! – закричав комусь сполохано тонкобровий (І. Літературне слововживання
3. догори — пр., вгору, від землі, уверх, увись, ур. д'горі, обр. до неба, до сонця, до хмар, під хмари. Словник синонімів Караванського
4. догори — присл. У напрямку від землі вгору. Догори ногами (дном) — протилежно до звичайного, різко порушуючи звичайний порядок. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. догори — (аж) воло́сся підніма́ється (підійма́ється, встає́, лі́зе і т. ін.) / підняло́ся (вста́ло, полі́зло і т. ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка. Кому-небудь стає дуже страшно. (Зачепиха:) Мій батько був з запорожців! Господи!... Фразеологічний словник української мови
6. догори — ВГО́РУ (УГО́РУ) (за напрямком від землі у висоту), ДОГОРИ́, НАВЕ́РХ, ВВЕРХ (УВЕ́РХ) рідко, ВВИСЬ (УВИ́СЬ) поет. рідко, ВІ́РА спец. (команда для підіймання вантажу). Дим ішов просто вгору до самих хмар (І. Нечуй-Левицький); Налетять горобці та й.. Словник синонімів української мови
7. догори — Догори́, присл. Підня́в го́лову догори́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. догори — ДОГОРИ́, присл. У напрямку від землі вгору. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить (Номис, 1864, .№ 2472); Асмус підвів догори обличчя й довго дивився на небо (Скл., Святослав, 1959, 45). Словник української мови в 11 томах
9. догори — Догори нар. Вверхъ. Як летіла ворона догори, то й крякала; а як на діл, то й крила опустила. Ном. № 1462. Колос повний до землі гнеться, а пустий, догори стирчить. Ном. № 2472. догори ногами. Вверхъ ногами. Ном., стр. 63. догори черева. Навзничъ. Словник української мови Грінченка