доручний

1. довірочний, утаємничений, див. конфідентно

2. це до рук

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доручний — дору́чни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. доручний — ДОРУ́ЧНИ́Й, ру́чна́, ру́чне́. Який містить доручення. Особи, уповноважені вести справи, повинні були пред'явити доручний лист від доручителя (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах