дразнити

Вередити, звереджувати, звередити, позвереджувати, навереджувати, навередити, понавереджувати, повереджувати, повередити, розвереджувати, розвередити, порозвереджувати, увереджувати, увередити, поувереджувати, троюдити, натроюджувати, натроюдити, понатроюджувати, потроюджувати, потроюдити, строюджувати, строюдити, построюджувати, уражати, уразити, повражати, йтрити, ятрити, з'ятрювати, з'ятрити, поз'ятрювати, поятрювати, поятрити, роз'ятрити, пороз'ятрювати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дразнити — дразни́ти дієслово недоконаного виду дражнити розм. Орфографічний словник української мови
  2. дразнити — дразню, дразниш, недок., перех., розм. Те саме, що дражнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дразнити — Дразнить, як собаку. Приводить до злости, роз'ярує. Не дразни собаки, то й лаяти не буде. Не роби нікому зла, то й тебе ніхто ображати не буде. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. дразнити — ДРАТУВА́ТИ кого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИ розм., ДРАТУВА́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. дразнити — ДРАЗНИ́ТИ, дразню́, дра́зниш, недок., перех., розм. Те саме, що дражни́ти. Кругом життя кипіло, наче море, І блискіт ламп мене дразнив (Фр., XIII, 1954, 234); Кожне «новаторство», впроваджене дочкою, кожне не так поставлене крісло,.. Словник української мови в 11 томах