дразнити
ДРАЗНИ́ТИ, дразню́, дра́зниш, недок., перех., розм. Те саме, що дражни́ти.
Кругом життя кипіло, наче море, І блискіт ламп мене дразнив (Фр., XIII, 1954, 234);
Кожне «новаторство», впроваджене дочкою, кожне не так поставлене крісло,.. нова книжка дразнила й гнівала матір до найвищого ступеня (Кобр., Вибр., 1954, 12).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дразнити — дразни́ти дієслово недоконаного виду дражнити розм. Орфографічний словник української мови
- дразнити — дразню, дразниш, недок., перех., розм. Те саме, що дражнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дразнити — Вередити, звереджувати, звередити, позвереджувати, навереджувати, навередити, понавереджувати, повереджувати, повередити, розвереджувати, розвередити, порозвереджувати, увереджувати, увередити, поувереджувати, троюдити, натроюджувати, натроюдити... Словник чужослів Павло Штепа
- дразнити — Дразнить, як собаку. Приводить до злости, роз'ярує. Не дразни собаки, то й лаяти не буде. Не роби нікому зла, то й тебе ніхто ображати не буде. Приповідки або українсько-народня філософія
- дразнити — ДРАТУВА́ТИ кого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИ розм., ДРАТУВА́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови