дупель

Значення в інших словниках

1. дупель — ду́пель іменник чоловічого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
2. дупель — Я, ор. -ем. Невеликий болотяний птах. Літературне слововживання
3. дупель — -я, ч. Невеликий болотяний птах із довгим прямим дзьобом, відносно короткими ногами та плямистим оперенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дупель — Пля, ч. 1. у знач. присл. Зовсім. В тебе завжди дупель пусто (Брати Гадюкіни). ◇ В дупель — дуже (про сп'яніння). Коли він знову став бачити, то було багато головастих плям над ним, зате чомусь не було музики, він сидів коло свого столика... Словник сучасного українського сленгу
5. дупель — (-пля) ч.; 1. жрм; презирл. Розумово відстала людина. БСРЖ, 171; СЖЗ, 38; ЯБМ, 1, 296. 2. крим.; презирл. Психічно ненормальна людина. СЖЗ, 38; ЯБМ, 1, 296. 3. жрм. Стан сильного алкогольного сп'яніння. БСРЖ, 171; СЖЗ, 38; ЯБМ, 1, 296. Словник жарґонної лексики української мови
6. дупель — Водоплавний птах, що заселяє поля та болота Євразії; довж. бл. 30 см; об'єкт полювання. Універсальний словник-енциклопедія
7. дупель — ДУ́ПЕЛЬ, я, ч. Невеликий болотяний птах з довгим прямим дзьобом, відносно короткими ногами та плямистим оперенням. Кіндрат до вечора від рання.. дупелів носатих Стріляє з паном (Рильський, II, 1956, 82). Словник української мови в 11 томах