1. Словник сучасного українського сленгу

дупель

Пля, ч.

1. у знач. присл. Зовсім. В тебе завжди дупель пусто (Брати Гадюкіни).

◇

В дупель — дуже (про сп'яніння). Коли він знову став бачити, то було багато головастих плям над ним, зате чомусь не було музики, він сидів коло свого столика, а вони про щось таке між собою шварготіли («в дупель уриканий» — що таке «в дупель уриканий»?) (Ю. Андрухович).

2. Розуміння.

◇

(Бути, сидіти) без дупля — не розуміти, ніяк не реагувати на те, що відбувається навколо.

Відбивати дупля — розуміти. Ну, що, відбиваєш дупля, до чого я веду?

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дупель — ду́пель іменник чоловічого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
  2. дупель — Я, ор. -ем. Невеликий болотяний птах. Літературне слововживання
  3. дупель — -я, ч. Невеликий болотяний птах із довгим прямим дзьобом, відносно короткими ногами та плямистим оперенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дупель — (птах) баранчик Словник чужослів Павло Штепа
  5. дупель — (-пля) ч.; 1. жрм; презирл. Розумово відстала людина. БСРЖ, 171; СЖЗ, 38; ЯБМ, 1, 296. 2. крим.; презирл. Психічно ненормальна людина. СЖЗ, 38; ЯБМ, 1, 296. 3. жрм. Стан сильного алкогольного сп'яніння. БСРЖ, 171; СЖЗ, 38; ЯБМ, 1, 296. Словник жарґонної лексики української мови
  6. дупель — Водоплавний птах, що заселяє поля та болота Євразії; довж. бл. 30 см; об'єкт полювання. Універсальний словник-енциклопедія
  7. дупель — ДУ́ПЕЛЬ, я, ч. Невеликий болотяний птах з довгим прямим дзьобом, відносно короткими ногами та плямистим оперенням. Кіндрат до вечора від рання.. дупелів носатих Стріляє з паном (Рильський, II, 1956, 82). Словник української мови в 11 томах