душка

Значення в інших словниках

1. душка — ду́шка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. душка — I -и, ж. 1》 Пестл. до душа 1), 2), 5). 2》 розм. Про людину з прекрасними рисами характеру. || В пестливому звертанні до кого-небудь. II -и, ж. Дерев'яна деталь смичкових інструментів, що має форму циліндричного дерев'яного стержня і встановлюється вертикально всередині корпуса інструмента. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. душка — Дерев’яна деталь інструментів скрипкової родини, віол та інших. Д. має форму циліндричного дерев’яного стержня і вертикально встановлюється всередині корпуса інструмента для передачі звукових коливань від верхньої до нижньої деки. Розміри... Словник-довідник музичних термінів
4. душка — душа́ приста́ла чия; се́рце приста́ло чиє, до кого—чого і без додатка. Хто-небудь уподобав, полюбив когось, щось. Навіки пристала душа моя до тієї жінки,— на зріст невисокої, тихої і лагідної за вдачею, великої трудівниці... Фразеологічний словник української мови
5. душка — ДУ́ШКА, и, ж. 1. Пестл. до душа́ 1, 2, 5. Давно уже вона хотіла, Його щоб душка полетіла (Котл., І, 1952, 65). 2. розм. Про людину з прекрасними рисами характеру. Гандзя душка, Гандзя любка, Гандзя мила, як голубка (Пісні та романси.. Словник української мови в 11 томах
6. душка — Душка, -ки ж. 1) ум. отъ душа. Ном. № 4573. Кв. II. 237. 2) Платье для дѣвочекъ — безъ рукавовъ, съ прорѣхой назади, зашнуровывающейся на спинѣ. Гол. Од. 23. Словник української мови Грінченка