дівиця

Дівчина, дівчинка, дівчинонька, дівчисько, дівча, дівчатко, дівчаточко, дівуля, дівка, дівоха, дівуха, дівчище, див. юнка

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівиця — діви́ця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. дівиця — -і, ж., заст., нар.-поет. Дівчина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дівиця — див. дівчина Словник синонімів Вусика
  4. дівиця — ДІ́ВЧИНА (молода неодружена особа жіночої статі), ДІ́ВКА розм., ДІВУ́ЛЯ фам., ДІВА́ХА зневажл., ДІВЧИ́ЩЕ зневажл., ДІВЧИ́СЬКО перев. зневажл., ДІВЧИ́НОНЬКА пестл., ДІВЧА́ пестл., ДІ́ВА заст., поет., ДІВИ́ЦЯ заст., фольк., ірон., ЧЕЛЯДИ́НА діал. Словник синонімів української мови
  5. дівиця — ДІВИ́ЦЯ, і, ж., заст., нар.-поет. Дівчина. — Доброго слова не цураємося, а щоб ви нас не порочили, що ми передержуєм куниці та красні дівиці, так ми вас пов’яжемо (Кв.-Осн., II, 1956, 71); Спочатку жив він [Т. Словник української мови в 11 томах
  6. дівиця — Дівиця, -ці ж. = дівчина. Зоря зоряниця, красная дівиця. Ном. стр. 292, № 53. Пішов у світлицю дак знайшов дівицю. Лавр. 21. Озвався царь до дівиці. Єв. Мр. VI. 22. Словник української мови Грінченка