екстрадиція

Значення в інших словниках

1. екстрадиція — екстради́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. екстрадиція — -ї, ж. Видача іншій державі особи, що порушила закони цієї держави, вчинивши злочин. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. екстрадиція — ЕКСТРАДИ́ЦІЯ, ї, ж., дипл., юр. Передача іноземній державі особи, яка порушила закони цієї держави. Екстрадиція здійснюється виключно на підставі законодавства держав та їхніх міжнародних договорів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
4. екстрадиція — екстради́ція (від екс... і лат. traditio – передача) видача іноземній державі особи, що вчинила злочин. Словник іншомовних слів Мельничука
5. екстрадиція — Передача злочинця чи підозрюваного у злочині, котрий перебуває на території певної держави, до рук правосуддя тієї країни, на території якої було вчинено злочин. Універсальний словник-енциклопедія