емісар

Значення в інших словниках

1. емісар — еміса́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. емісар — (секретний) посланець, представник, довірена особа, агент, посол, дипломат, як ім. уповноважений, кн. виконавець секретної місії; пор. ШПИГУН. Словник синонімів Караванського
3. емісар — -а, ч. Посланець держави, політичної організації з дорученням, неофіційною місією. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. емісар — еміса́р (від лат. emissarius – посланець) особа, що її одна держава посилає в іншу з певним дорученням (здебільшого секретним). Словник іншомовних слів Мельничука
5. емісар — Еміса́р, -ра, -рові; -са́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. емісар — ЕМІСА́Р, а, ч. Особа, що неофіційно виконує секретне політичне доручення (перев. в іншій країні). Йому було літ десять, як із-за Дунаю, з Січі приїздили до них у село емісари (Коцюб. Словник української мови в 11 томах