естет

Значення в інших словниках

1. естет — есте́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. естет — ЕСТЕТ – ЕСТЕТИК Естет, -а. Прихильник естетизму; прихильник, шанувальник прекрасного, витонченого. Естетик, -а. 1. зрідка. Те саме, що естет. 2. розм. Справжній цінитель мистецтва. Літературне слововживання
3. естет — (цінитель мистецтва) обр. поклонник муз і Грацій, цінитель краси. Словник синонімів Караванського
4. естет — -а, ч. 1》 Прихильник відірваного від життя "чистого мистецтва", естетизму (у 1 знач.). 2》 Прихильник усього прекрасного, витонченого. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. естет — есте́т (від грец. αισθητής – той, що відчуває) 1. Особа, яка сприймає зовнішні форми мистецтва відірвано від ідейного змісту, схильна до естетства. 2. Прихильник, шанувальник прекрасного, витонченого. Словник іншомовних слів Мельничука
6. естет — Есте́т, -та; -те́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. естет — ЕСТЕ́Т, а, ч. 1. Прихильник відірваного від життя «чистого мистецтва», естетизму (у 1 знач.). Шевченко в противагу естетам, які неодмінно жінку малювали ефемерною, подібною до ангела, неземною, — портрет обдуреної нещасної Катерини своєї дав простими... Словник української мови в 11 томах