естафета

Значення в інших словниках

1. естафета — естафе́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. естафета — -и, ж. 1》 заст. Гінці, звичайно вершники, які, заступаючи один одного, передають термінове повідомлення. || Термінове повідомлення, доставлене в такий спосіб. 2》 Вид командних змагань з бігу, плавання і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. естафета — естафе́та (франц. estafette, з італ. stafetta, зменш. від staffa – стремено) 1. Термінове повідомлення, пакет, що його передають гінцями, переважно кінними, які змінюють один одного. Словник іншомовних слів Мельничука
4. естафета — передава́ти / переда́ти естафе́ту кому. Доручати кому-небудь продовжити розпочату справу. Іштван-пролетар підвів до старшини літню змарнілу жінку в рогових окулярах. — Моя сестра… Естафету (проведення бійців через підземний хід) передаю їй… (О. Фразеологічний словник української мови
5. естафета — Естафе́та, -ти, -ті; -фе́ти, -фе́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. естафета — ЕСТАФЕ́ТА, и, ж. 1. заст. Гінці, звичайно вершники, які, змінюючи один одного, передають термінове повідомлення. Я ще пам’ятаю залишки кріпацтва, лойові свічки, ..тарантаси, дормези, естафети, рушниці-кремнівки (Моє життя в мист. Словник української мови в 11 томах