естафета
ЕСТАФЕ́ТА, и, ж.
1. заст. Гінці, звичайно вершники, які, змінюючи один одного, передають термінове повідомлення.
Я ще пам’ятаю залишки кріпацтва, лойові свічки, ..тарантаси, дормези, естафети, рушниці-кремнівки (Моє життя в мист., 1955, 7);
//Термінове повідомлення, доставлене таким способом.
Саме перед роковинами смерті сина гонець привіз з Прилук Галаганові естафету (Бурл., О. Вересай, 1959, 205).
2. Вид командних змагань з бігу, плавання і т. ін., у якому члени команди передають на визначених етапах з рук в руки паличку, поки останній не доставить її до фінішу.
В естафеті 4x500 м на байдарках-одиночках команда УРСР.. вийшла на 2-е місце (Спорт.., 1958, 64);
// Спеціальний предмет, який передають один одному учасники таких змагань.
*Образно. Мільйони радянських патріотів з честю пронесли крізь десятиріччя естафету безприкладного служіння Батьківщині (Ком. Укр., 2, 1962, 30);
*У порівн. Отак, мов естафета, передається добра вість від колективу до колективу, від одного новатора до іншого (Рад. Укр., 15.VІ 1959, 2).
◊ Прийня́ти (перейма́ти) естафе́ту чого — продовжити чиї-небудь традиції, починання.
Письменник повинен бути гідним своїх великих попередників, з рук яких він прийняв естафету боротьби за людину, людину нової епохи (Смолич, VI, 1959, 133);
Від таких майстрів, як Ф. Юхименко та Я. Халабудний, перейняли естафету творчості різьбярі молодшого покоління (Знання.., 1, 1968, 6).
Значення в інших словниках
- естафета — естафе́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- естафета — -и, ж. 1》 заст. Гінці, звичайно вершники, які, заступаючи один одного, передають термінове повідомлення. || Термінове повідомлення, доставлене в такий спосіб. 2》 Вид командних змагань з бігу, плавання і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- естафета — Гінці, див. штафета Словник чужослів Павло Штепа
- естафета — естафе́та (франц. estafette, з італ. stafetta, зменш. від staffa – стремено) 1. Термінове повідомлення, пакет, що його передають гінцями, переважно кінними, які змінюють один одного. Словник іншомовних слів Мельничука
- естафета — передава́ти / переда́ти естафе́ту кому. Доручати кому-небудь продовжити розпочату справу. Іштван-пролетар підвів до старшини літню змарнілу жінку в рогових окулярах. — Моя сестра… Естафету (проведення бійців через підземний хід) передаю їй… (О. Фразеологічний словник української мови
- естафета — Естафе́та, -ти, -ті; -фе́ти, -фе́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)