естафета
естафе́та
-и, ж.
1》 заст. Гінці, звичайно вершники, які, заступаючи один одного, передають термінове повідомлення.
|| Термінове повідомлення, доставлене в такий спосіб.
2》 Вид командних змагань з бігу, плавання і т. ін., у якому члени команди передають на визначених етапах із рук у руки паличку, поки останній не доставить її до фінішу.
|| Спеціальний предмет, що його передають один одному учасники таких змагань.
3》 перен. Традиція, яку приймають від старшого покоління або попередників.
Прийняти (переймати) естафету чого — продовжити чиї-небудь традиції, починання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- естафета — естафе́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- естафета — Гінці, див. штафета Словник чужослів Павло Штепа
- естафета — естафе́та (франц. estafette, з італ. stafetta, зменш. від staffa – стремено) 1. Термінове повідомлення, пакет, що його передають гінцями, переважно кінними, які змінюють один одного. Словник іншомовних слів Мельничука
- естафета — передава́ти / переда́ти естафе́ту кому. Доручати кому-небудь продовжити розпочату справу. Іштван-пролетар підвів до старшини літню змарнілу жінку в рогових окулярах. — Моя сестра… Естафету (проведення бійців через підземний хід) передаю їй… (О. Фразеологічний словник української мови
- естафета — Естафе́та, -ти, -ті; -фе́ти, -фе́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- естафета — ЕСТАФЕ́ТА, и, ж. 1. заст. Гінці, звичайно вершники, які, змінюючи один одного, передають термінове повідомлення. Я ще пам’ятаю залишки кріпацтва, лойові свічки, ..тарантаси, дормези, естафети, рушниці-кремнівки (Моє життя в мист. Словник української мови в 11 томах