жалуватися

див. жалітися

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жалуватися — жа́луватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. жалуватися — жа́луватися жалітися (ст): Але ж, отче Катехито! Що ви говорите? Бачите, що ніхто з панів професорів не жалується на моїх хлопців (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. жалуватися — СКА́РЖИТИСЯ (висловлювати невдоволення з приводу неприємностей, болю, горя, чиєїсь поведінки і т. ін.), НАРІКА́ТИ, РЕ́МСТВУВАТИ, ЖАЛІ́ТИСЯ, БІ́ДКАТИСЯ, ПЛА́КАТИ підсил., СТОГНА́ТИ підсил., ПЛА́КАТИСЯ підсил. розм., СКИ́ГЛИТИ розм., СКІ́МЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. жалуватися — ЖА́ЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. Те саме, що жалі́тися. Він жалувався на біль у боці, в грудях, кашляв і сох (Фр., VIII, 1952, 385); Інші жалувались то на їду, то на те, що зле спали (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  5. жалуватися — Жалуватися, -луюся, -єшся гл. Жаловаться. Чоловік якось побив жінку — от вона й побігла до сотника жалуватись. Рудч. Ск. І. 189. Живи, дочко, на чужині, не жалуйсь мені. Чуб. V. 333. Словник української мови Грінченка