Значення в інших словниках

  1. жати — I жну, жнеш, недок., перех. Зрізати біля кореня стебла хлібних та інших трав'янистих рослин. II жму, жмеш, недок., розм. 1》 перех. Стискати що-небудь з силою. 2》 перех., перен. Пригноблювати, експлуатувати кого-небудь. 3》 неперех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. жати — I. Жати, жну, жнеш гл. Жать. Пора, мати, жито жати, — колос похилився. Мет. 21. Жало два женці. Ном., стр. 298, № 256. жати на один сніп. Жить въ согласіи. Словник української мови Грінченка
  3. жати — Або зелене жати, або нічого не мати. Не чекай, аби збіжжя перестигло, бо висипеться. Добре жати, як є що. Добре брати, як є звідки. Не буду я жати в поли, бо жибрій у руки коле. Відмовилася сусідка помогти жати збіжжя. Жибрій — колюче зело. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. жати — I. ЖА́ТИ (зрізати стебла злаків, трави), ЗЖИНА́ТИ, ПОЖИНА́ТИ, ЗАЖИНА́ТИ розм., ЖНИВУВА́ТИ (збирати хлібні рослини). — Док.: зжа́ти, ужа́ти (вжа́ти), пожа́ти. Я уранці виходжала, Золотеє жито жала (М. Рильський); Приблизно до 70-80-х років ХІХ ст. Словник синонімів української мови
  5. жати — Жа́ти, жну, жнеш, жнуть; жни, жнім, жніть; жа́тий жа́ти, жму, жмеш, жмуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. жати — ЖА́ТИ¹ , жну, жнеш, недок., перех. Зрізати біля кореня стебла хлібних та інших трав’янистих рослин. І на своїм веселім полі Удвох собі пшеницю жнуть, А діточки обід несуть (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  7. жати — I [жатие] жму, жмеш, жмеимо, жмеите; нак. жми, жм'іт' (тиснути) II [жатие] жну, жнеш, жнеимо, жнеите; нак. жни, жн'іт' (зрізати) Орфоепічний словник української мови
  8. жати — Жму, жмеш, недок., комп. Архівувати. Треба жати цей файл, тоді він спокійно поміститься на дискету. Словник сучасного українського сленгу
  9. жати — жа́ти 1 дієслово недоконаного виду зрізувати жа́ти 2 дієслово недоконаного виду тиснути розм. Орфографічний словник української мови