жати
ЖА́ТИ¹ , жну, жнеш, недок., перех. Зрізати біля кореня стебла хлібних та інших трав’янистих рослин.
І на своїм веселім полі Удвох собі пшеницю жнуть, А діточки обід несуть (Шевч., II, 1953, 287);
Згадав [Петро] матір, як вона жала в плавнях очерет хату вкривати (Кучер, Чорноморці, 1956, 15).
ЖА́ТИ² , жму, жмеш, недок., розм.
1. перех. Стискати що-небудь з силою.
Видно було, що дід усім зусиллям своєї волі боровся з хворобою, судорожно жмучи в жменях простирало, яким був накритий (Фр., IV, 1950, 184).
2. перех., перен. Пригноблювати, експлуатувати кого-небудь.
Всякий, хто вище, то нижчого гне, Дужий безсильного давить і жме (Пісні та романси.., II, 1956, 6).
3. неперех., перен. Примушувати відступати, сильно натискаючи, напираючи.
Загнали фашиста на слизьке і вузьке: ні звернуть, ні плигнуть, а наші жмуть (Укр.. присл.., 1955, 425).
4. неперех., перен. З великим завзяттям, азартом, швидко робити що-небудь.
Партизан гукає: — Жми, реб’ята! Зараз край села їхній [німецький] пост стоїть! Проскочити треба акуратно! (Ю. Янов., І, 1958, 280);
Жму, Лечу, аж вітер свище, Навкруги — переполох… А проклятий кабанище [в машині] Верещить, бодай він здох! (С. Ол., Вибр., 1959, 201).
Значення в інших словниках
- жати — жа́ти 1 дієслово недоконаного виду зрізувати жа́ти 2 дієслово недоконаного виду тиснути розм. Орфографічний словник української мови
- жати — I [жатие] жму, жмеш, жмеимо, жмеите; нак. жми, жм'іт' (тиснути) II [жатие] жну, жнеш, жнеимо, жнеите; нак. жни, жн'іт' (зрізати) Орфоепічний словник української мови
- жати — I жну, жнеш, недок., перех. Зрізати біля кореня стебла хлібних та інших трав'янистих рослин. II жму, жмеш, недок., розм. 1》 перех. Стискати що-небудь з силою. 2》 перех., перен. Пригноблювати, експлуатувати кого-небудь. 3》 неперех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жати — 1. див. давити, душити, пресувати, прижимати, нагнітати 2. це збіжжя ж. Словник чужослів Павло Штепа
- жати — Або зелене жати, або нічого не мати. Не чекай, аби збіжжя перестигло, бо висипеться. Добре жати, як є що. Добре брати, як є звідки. Не буду я жати в поли, бо жибрій у руки коле. Відмовилася сусідка помогти жати збіжжя. Жибрій — колюче зело. Приповідки або українсько-народня філософія
- жати — Жму, жмеш, недок., комп. Архівувати. Треба жати цей файл, тоді він спокійно поміститься на дискету. Словник сучасного українського сленгу
- жати — I. ЖА́ТИ (зрізати стебла злаків, трави), ЗЖИНА́ТИ, ПОЖИНА́ТИ, ЗАЖИНА́ТИ розм., ЖНИВУВА́ТИ (збирати хлібні рослини). — Док.: зжа́ти, ужа́ти (вжа́ти), пожа́ти. Я уранці виходжала, Золотеє жито жала (М. Рильський); Приблизно до 70-80-х років ХІХ ст. Словник синонімів української мови
- жати — Жа́ти, жну, жнеш, жнуть; жни, жнім, жніть; жа́тий жа́ти, жму, жмеш, жмуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жати — I. Жати, жну, жнеш гл. Жать. Пора, мати, жито жати, — колос похилився. Мет. 21. Жало два женці. Ном., стр. 298, № 256. жати на один сніп. Жить въ согласіи. Словник української мови Грінченка