заброда

Значення в інших словниках

1. заброда — забро́да іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. заброда — див. подорожній; чужий Словник синонімів Вусика
3. заброда — див. ЗАЙДА. Словник синонімів Караванського
4. заброда — -и, ч. і ж. 1》 зневажл. Людина, що прибула звідки-небудь, нетутешня; чужинець; приблуда. || Чужоземний загарбник. 2》 розм. Людина, що любить бродити, багато блукає. || Про того, хто забрів у воду, ловлячи рибу. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. заброда — ПРИБЛУ́ДА розм. (зайшла, немісцева людина, що випадково опинилася де-небудь, пристала до когось), ЗА́ЙДА розм., ЗАХО́ЖИЙ (ЗАХО́ЖА ж.) розм., ПРИПЛЕ́НТАЧ розм., ЗАБЛУ́ДА зневажл., ЗАБРО́ДА зневажл., ЗАВОЛО́КА перев. зневажл., ПРИБЛУ́ДЬКО зневажл. Словник синонімів української мови
6. заброда — ЗАБРО́ДА, и, ч. і ж. 1. зневажл. Людина, що прибула звідки-небудь, не тутешня; чужинець; приблуда. — Казала я, темна душа у заброди, а очі, як у гадюки (Панч, В дорозі, 1959, 115); // Чужоземний загарбник. Вірш [«Боженко»... Словник української мови в 11 томах
7. заброда — Заброда, -ди об. 1) = задріпа. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він. Александров. у. Словник української мови Грінченка