завішувати
1. (заслоною) запинати, запнути, зап'ясти, позапинати, напинати, напнути, нап'ясти, понапинати, заслонювати, заслоняти, заслонити, позаслонювати
2. це на стіні
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завішувати — Завішувати: — припиняти [48;XX] А позаяк я сам дальше її видавати не можу,— сказав на те Парті.,— то, хотячи остатись нейтральним, завішу видавання «Зорі», а вони нехай собі видають нову газету» [XX] Словник з творів Івана Франка
- завішувати — заві́шувати 1 дієслово недоконаного виду закривати щось; підвішувати, прикріпляючи до чогось заві́шувати 2 дієслово недоконаного виду заповнювати великою кількістю навішаних предметів Орфографічний словник української мови
- завішувати — I -ую, -уєш, недок., завісити, -ішу, -ісиш, док., перех. 1》 Закривати що-небудь, повісивши полотнище, шматок тканини, паперу і т. ін. 2》 розм. Підвішувати, вішати що-небудь, прикріплюючи до чогось, зачіплюючи за щось. II -ую, -уєш, недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завішувати — ЗАВІ́ШУВАТИ², ую, уєш, недок., ЗАВІ́ШАТИ, аю, аєш, док., що, чим. Заповнювати що-небудь великою кількістю почеплених, навішаних предметів. Дружина завішувала усі стіни сімейними фото (із журн. Словник української мови у 20 томах
- завішувати — ЗАВІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ЗАВІ́СИТИ, і́шу, і́сиш, док,, перех. 1. Закривати що-небудь, повісивши полотнище, шматок тканини, паперу і т. ін. Як тільки насувалась ніч, — село пірнало в темряву і тишу. Словник української мови в 11 томах
- завішувати — Завішувати, -шую, -єш сов. в. завісити, -шу, -сиш и завішати, -шаю, -єш, гл. 1) Вѣшать, повѣсить. Такого дітей, що й гілля не здержало б (як би завісив). Ном. № 13871. А його мила не злюбим, гей повела його въ сад та й завішала. Чуб. V. 804. Словник української мови Грінченка