затівати

Замірятися, заміритися, збиратися, зібратися, загадувати, загадати, важитися, наважуватися, наважитися, поважитися, намагатися, намогтися, пробувати, спробувати, опитувати, виспитувати, поспитувати, див. замишляти

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затівати — затіва́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. затівати — Задумувати, загадувати, заколочувати, заходитися, заходжуватися, започатковувати, починати, о. заварювати кашу <�пиво>, фр. город городити. Словник синонімів Караванського
  3. затівати — див. починати Словник синонімів Вусика
  4. затівати — -аю, -аєш, недок., затіяти, -ію, -ієш, док., перех. і з інфін., розм. Починати здійснювати, влаштовувати і т. ін. що-небудь. || Задумувати, мати намір здійснити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. затівати — ЗАДУ́МАТИ (прийти до думки, задуму щось зробити), ЗАМИ́СЛИТИ, НАДУ́МАТИ, ПОДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИСЯ, УМИ́СЛИТИ, ВИ́МИСЛИТИ, НАМИ́СЛИТИ розм., НАГАДА́ТИСЯ розм., ЗАТІ́ЯТИ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм., НАПОВРА́ТИТИСЯ діал., НАМІРКУВА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  6. затівати — ЗАТІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАТІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док.. перех. і з інфін… розм. Починати здійснювати, влаштовувати і т. ін. що-небудь. Хто з нас не був хлопчиком, ..хто не затівав бойовищ з лозинами, дерев’яними мечами, тугими луками? (Скл., Легенд. Словник української мови в 11 томах
  7. затівати — Затіва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. затіяти, -тію, -єш, гл. Затѣвать, затѣять. Як затіє дурень молитись, то і лоб собі росквасить. Ном. № 6576. Затіяв жениться, сам не знаєш нащо. Чуб. V. 491. Словник української мови Грінченка