звісно

Значення в інших словниках

1. звісно — зві́сно 1 присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. зві́сно 2 вставне слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
2. звісно — див. вочевидь; звичайно; згоджуватися; так Словник синонімів Вусика
3. звісно — невідм., розм. 1》 присудк. сл. Відомо про кого-, що-небудь. 2》 вставн. сл. Уживається на підтвердження впевненості в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. звісно — ВІДО́МО присудк. сл. (про наявність відомостей про кого-, що-небудь), ЗАГАЛЬНОВІДО́МО підсил., ЗВІ́СНО розм. Всім відомо, куди він (Вовк) звик ходить І де він лиха набирався (Л. Словник синонімів української мови
5. звісно — Зві́сно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. звісно — ЗВІ́СНО, невідм., розм. 1. присудк. сл. Відомо про кого-, що-небудь. [2-й парубок:] І куди ж то перш поведуть нас? Вам не звісно? [Олекса:] Ще не радились (Вас., III, 1960, 16); Десь зник і Семен, .. Словник української мови в 11 томах
7. звісно — Звісно нар. 1) Извѣстно. Здавна звісно, що він добрий чоловік. 2) Извѣстное дѣло, конечно. Звісно, чужі люде: хоть і добрі, та не знатимуть. МВ. І. 13. На бе́седі, вже звісно, попились. Гліб. 43. Словник української мови Грінченка