згибати

1. див. загибати

2. див. гибнути

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згибати — згиба́ти дієслово недоконаного виду гинути діал. Орфографічний словник української мови
  2. згибати — -аю, -аєш, недок., згибнути, -ну, -неш, док., діал. Гинути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згибати — ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно — в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ (ІЗГИ́НУТИ рідко), ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ (ВГРО́БИТИСЯ) розм., НАКРИ́ТИСЯ фам., ЗГИ́БНУТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. згибати — ЗГИБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗГИ́БНУТИ, ну, неш, док., діал. Гинути. Романиха сіла коло корови і пильнувала єї [її], аби не згибла (Стеф. Словник української мови в 11 томах
  5. згибати — Зги́бати, -баю, -єш гл. Найти, встрѣтить. Сидітимеш, Ірина, поки тебе чорт згиба. Ном. № 8892. Словник української мови Грінченка