згибати
згиба́ти
дієслово недоконаного виду
гинути
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згибати — -аю, -аєш, недок., згибнути, -ну, -неш, док., діал. Гинути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- згибати — 1. див. загибати 2. див. гибнути Словник чужослів Павло Штепа
- згибати — ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно — в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ (ІЗГИ́НУТИ рідко), ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ (ВГРО́БИТИСЯ) розм., НАКРИ́ТИСЯ фам., ЗГИ́БНУТИ діал. Словник синонімів української мови
- згибати — ЗГИБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗГИ́БНУТИ, ну, неш, док., діал. Гинути. Романиха сіла коло корови і пильнувала єї [її], аби не згибла (Стеф. Словник української мови в 11 томах
- згибати — Зги́бати, -баю, -єш гл. Найти, встрѣтить. Сидітимеш, Ірина, поки тебе чорт згиба. Ном. № 8892. Словник української мови Грінченка