зубчатка
(машин.) триб, трибок
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зубчатка — зубча́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- зубчатка — -и, ж., тех. 1》 Зубчаста частина механізму; зубчасте колесо. 2》 Шестерня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зубчатка — ЗУБЧА́ТКА, и, ж., техн. Зубчаста частина механізму; зубчасте колесо. Одного разу свердлив [робітник] на бормашині дірки, а такий джигун, як оце щойно стрибав, і кинь у зубчатку болта. На зубчатці поламалося тільки три зуби, а йому хазяїн набив усі… (Панч, II, 1956, 451). Словник української мови в 11 томах