каблук

Закаблук, закабли, обцас, корок

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каблук — Каблу́к: — дуга, кільце, частина кола [II,IV] — карлючка [X] — карлючка; дуга, частина кола [1] — Неясно, чому каблук, здається, загальновідоме слово, отримало коментар, до речі, непотрібний та неточний: «дуга, кільце, частина кола» (531). Словник з творів Івана Франка
  2. каблук — каблу́к : ◊ зібганий в каблу́к зіщулений, скорчений, зігнутий (ст): На ліжку поверх забутих нот зібгана в каблук з затисненими при очах долонями лежить Ірка (Вільде) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. каблук — КАБЛУ́К, а́, ч. Те саме, що підбо́р. Чоботи [в парубків] такі маленькі, на високих каблуках (Мирний, І, 1954, 74); Крутнулась на каблуці молодиця (Головко, II, 1957, 39). Словник української мови в 11 томах
  4. каблук — КАБЛУ́К (тверда набійка на підошві взуття під п'яткою), ЗАКАБЛУ́К, ПІДБО́Р, КО́РОК, ПІДП'Я́ТОК заст., ОБЧА́С (ОБЦА́С) діал.; ШПИ́ЛЬКА розм. (дуже тонка набійка в жіночому взутті). Словник синонімів української мови
  5. каблук — каблу́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. каблук — Підбір, обцас, (високий) шпилька. Словник синонімів Караванського
  7. каблук — Задник, задничок, закабло, закаблук, закаблучок, каблучок, обцас, усп'яток Словник синонімів Вусика
  8. каблук — -а, ч. Те саме, що підбор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. каблук — оббива́ти каблуки́, жарт. Енергійно, темпераментно, багато танцювати. Музика.. Однолітки весело оббивали каблуки на дискотеці. А їй було сумно (З газети). пооббива́ти каблуки́. — Заходьте, не цурайтеся, .. Фразеологічний словник української мови
  10. каблук — Каблу́к, -ка́; -луки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. каблук — Каблук, -ка м. 1) Дуга, часть окружности. 2) Снарядъ для спугиванія рыбы, состоящій изъ дуги, концы которой соединены доской, оканчивающейся зубьями въ видѣ гребня; бороздя дно, эти зубцы спугиваютъ мелкую рыбу, попадающую въ поставленную раньше сѣть. Словник української мови Грінченка