камін

Вахран, див. очаг

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. камін — камі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. камін — -а, ч. Відкрита кімнатна піч з прямим димарем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. камін — камі́н (від грец. κάμινος – піч) відкрита кімнатна піч з прямим димарем. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. камін — КАМІ́Н, КОМИНО́К. Єдине, що давало в кімнаті тепло.., — був великий камін при задній стіні (Ю. Смолич); В коминку тріщить і гуде веселий огонь (І. Франко). Словник синонімів української мови
  5. камін — Камі́н, -на, в -ні; -мі́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. камін — КАМІ́Н, а, ч. Те саме, що комино́к 2. Ми знов всі троє сиділи в той вечір перед каміном (Коцюб., II, 1955, 255); Єдине, що давало кімнаті тепло..,— був великий камін при задній стіні (Смолич, Світанок.., 1953, 415). Словник української мови в 11 томах
  7. камін — (нім. < лат. — відкрите вогнище) Кімнатна піч з широкою топкою, відгородженою решіткою, і прямим димоходом, що гріла приміщення відкритим полум'ям (синонім — коминок). Архітектура і монументальне мистецтво