кизил

Значення в інших словниках

1. Кизил — Кизи́л іменник чоловічого роду місто в Росії Орфографічний словник української мови
2. кизил — -у, ч. 1》 Чагарникова рослина або деревце з жовтими квітками та їстівними ягодами. 2》 збірн. Кислі ягоди цієї рослини переважно темно-червоного кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кизил — КИЗИ́Л, у́, ч. 1. Чагарникова рослина або деревце родини кизилових із жовтими квітками та їстівними ягодами; дере́н. Частіше траплялися гаї й кущі кизилу та тамариску (З. Словник української мови у 20 томах
4. кизил — кизи́л (тюрк., букв. – червоний) рід дерев і кущів родини кизилових. Поширені в Європі, Ази, Північній Америці. Добрі медоноси. Плоди їстівні. Деревину використовують у техніці. Словник іншомовних слів Мельничука
5. кизил — Кущ; поширений у пн. півкулі; в Україні один вид — к. справжній; жовті квітки і червоні плоди; росте в лісах, особливо гірських; із плодів виготовляють варення, цукерки. Універсальний словник-енциклопедія
6. кизил — ДЕРЕ́Н (кущ або дерево родини кизилових з їстівними кислувато-солодкими ягодами), КИЗИ́Л, ШАЙТА́НОВЕ ДЕ́РЕВО заст. Цвів жовто дерен, кизил отой (А. Кримський). Словник синонімів української мови
7. кизил — КИЗИ́Л, у́, ч. 1. Чагарникова рослина або деревце з жовтими квітками та їстівними ягодами. Частіше траплялися гаї й кущі кизилу та тамариску (Тулуб, Людолови, І, 1957, 183); Зупиняємось біля дерева з червоними довгастими ягодами. Словник української мови в 11 томах