1. Словник української мови у 20 томах

кизил

КИЗИ́Л, у́, ч.

1. Чагарникова рослина або деревце родини кизилових із жовтими квітками та їстівними ягодами; дере́н.

Частіше траплялися гаї й кущі кизилу та тамариску (З. Тулуб);

Сербський лісівник Лукач засадив подвір'я ґражд привезеними з Македонії квітучими кущами: барбарисом, камеліями, вересом, кизилом, вовчими ягодами, форзиціями, гортензіями, жасмином, магноліями, рододендронами, клематисами (Т. Прохасько);

// Деревина цього дерева.

Комонці вже всі перейшли в Європу, й тепер мостом по десять у ряд тяглися пішаки, сотня за сотнею, одні з довгими кінчастими щитами та списами, інші мали плетені з кизилу щити, нап'яті волячою скорою [шкурою], та луки (І. Білик).

2. збірн. Кислувато-солодкі ягоди цієї рослини перев. темно-червоного кольору.

Погляд упав на незасаджений деревами зелений схил, і майнула в Ібрагіма думка засадити його фруктовим садом, в якому гілля вгиналось би від помаранч, цитрин і криваво-червоних грон кизилу (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кизил — Кизи́л іменник чоловічого роду місто в Росії Орфографічний словник української мови
  2. кизил — -у, ч. 1》 Чагарникова рослина або деревце з жовтими квітками та їстівними ягодами. 2》 збірн. Кислі ягоди цієї рослини переважно темно-червоного кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кизил — Дерен Словник чужослів Павло Штепа
  4. кизил — кизи́л (тюрк., букв. – червоний) рід дерев і кущів родини кизилових. Поширені в Європі, Ази, Північній Америці. Добрі медоноси. Плоди їстівні. Деревину використовують у техніці. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кизил — Кущ; поширений у пн. півкулі; в Україні один вид — к. справжній; жовті квітки і червоні плоди; росте в лісах, особливо гірських; із плодів виготовляють варення, цукерки. Універсальний словник-енциклопедія
  6. кизил — ДЕРЕ́Н (кущ або дерево родини кизилових з їстівними кислувато-солодкими ягодами), КИЗИ́Л, ШАЙТА́НОВЕ ДЕ́РЕВО заст. Цвів жовто дерен, кизил отой (А. Кримський). Словник синонімів української мови
  7. кизил — КИЗИ́Л, у́, ч. 1. Чагарникова рослина або деревце з жовтими квітками та їстівними ягодами. Частіше траплялися гаї й кущі кизилу та тамариску (Тулуб, Людолови, І, 1957, 183); Зупиняємось біля дерева з червоними довгастими ягодами. Словник української мови в 11 томах