клюкати

див. клювати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клюкати — КЛЮ́КАТИ, аю, аєш, недок., рідко. 1. перех. неперех., розм. Те саме, що клюва́ти 1, 2; дзьобати. 2. неперех., перен., фам. Пити спиртні напої, напиватися до сп’яніння. Козак Мамай також умів.. клюкати й вихиляти (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 248). Словник української мови в 11 томах
  2. клюкати — -аю, -аєш, недок., рідко. 1》 перех. неперех., розм. Те саме, що клювати 1), 2); дзьобати. 2》 неперех., перен., фам. Пити спиртні напої, напиватися до сп'яніння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клюкати — Аю, -аєш, лише недок. Пити. Клюкати водку. Словник сучасного українського сленгу
  4. клюкати — клю́кати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  5. клюкати — Клюкати, -каю, -єш гл. 1) Клевать. Якіл сів на дуба та й клюка. Мнж. 4. 2) Ниться (о пульсѣ). Вже жили не клюкають. Ном. № 8233. 8) Выпивать, пьянствовать. Клюкнули вже з ранку добри К. ЧР. Словник української мови Грінченка
  6. клюкати — КЛЮ́КАТИ, аю, аєш, недок., рідко. 1. що, розм. Те саме, що клюва́ти 1, 2; дзьобати. Малесенькі гусенята пухкими клубочками проходжалися по подвір'ю, клюкали молоду соковиту траву (із журн. Словник української мови у 20 томах
  7. клюкати — див. пиячити Словник синонімів Вусика
  8. клюкати — КЛЮВА́ТИ (про птахів — їсти, хапаючи щось дзьобом, бити дзьобом), ДЗЬО́БА́ТИ (ДЗЮ́БА́ТИ рідше), ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́), КЛЮ́КАТИ розм.; ПИ́ТИ (їсти молоде зерно); ЦЮ́КАТИ, ЦЮ́КАТИСЯ розм. (бити дзьобом); ЩИПА́ТИ (шкіру тіла). — Док. Словник синонімів української мови