клянчити

Канючити, виканючувати, виканючити, повиканючувати, наканючувати, наканючити, понаканючувати, поканючувати, поканючити, сканючувати, сканючити, посканючувати, уканючувати, уканючити, повканючувати, миркати, вимиркувати, вимиркати, повимиркувати, змиркувати, змиркати, позмиркувати, намиркувати, помиркувати, помиркати, жебрати, вижебрувати, вижебрати, повижебрувати, зіжебрувати, зіжебрати, позіжебрувати, нажебрувати, нажебрати, понажебрувати, пожебрувати, пожебрати, просити, випрошувати, випросити, повипрошувати, упрошувати, упросити, повпрошувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клянчити — див. просити Словник синонімів Вусика
  2. клянчити — КЛЯ́НЧИТИ, чу, чиш, недок., що, зневажл. Настирливо й жалібно просити, випрошувати що-небудь у когось; канючити. Вони все розуміють самі: живуть у ледь дихаючому будинку, в ньому в хурделицю вітри буйні гуляють, гроші на харчування доводиться клянчити... Словник української мови у 20 томах