Значення в інших словниках

  1. кляузничати — кля́узничати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. кляузничати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що клепати 4); робити наклепи, набріхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кляузничати — КЛЯ́УЗНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Поширювати про когось кляузу; клепати (у 4 знач.); набріхувати (у 1 знач.). Він був великим педагогом, бо в його класах учні ніколи не кляузничали, не пліткували й не плели інтриг (із журн. Словник української мови у 20 томах