кляузничати
КЛЯ́УЗНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Поширювати про когось кляузу; клепати (у 4 знач.); набріхувати (у 1 знач.).
Він був великим педагогом, бо в його класах учні ніколи не кляузничали, не пліткували й не плели інтриг (із журн.);
Порядна людина ніколи не дозволить собі кляузничати, не спостерігатиме, як на когось намовляють (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кляузничати — кля́узничати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- кляузничати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що клепати 4); робити наклепи, набріхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кляузничати — див. дискредитувати, сквернити, інтригувати Словник чужослів Павло Штепа