кляузниця

КЛЯ́УЗНИЦЯ, і, ж., розм.

Жін. до кля́узник.

Довгий час я вважав старшу сестру кляузницею, бо вона розказала батькам, як ми з хлопцями ставок перепливали (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кляузниця — кля́узниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. кляузниця — -і. Жін. до кляузник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кляузниця — КЛЯ́УЗНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до кля́узник. Словник української мови в 11 томах