кляузниця
КЛЯ́УЗНИЦЯ, і, ж., розм.
Жін. до кля́узник.
Довгий час я вважав старшу сестру кляузницею, бо вона розказала батькам, як ми з хлопцями ставок перепливали (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
кляузниця —
кля́узниця іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
кляузниця —
-і. Жін. до кляузник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кляузниця —
КЛЯ́УЗНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до кля́узник.
Словник української мови в 11 томах