когнати

Значення в інших словниках

1. когнати — -ів, мн. У римському праві – кровні родичі по чоловічій або жіночій лінії, які не знаходилися під владою глави даної сім'ї, але перебували з ним у когнатичній спорідненості. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. когнати — КОГНА́ТИ, ів, мн. (одн. когна́т, а, ч.,) іст., юр. У римському праві – кровні родичі, що не перебувають під владою глави родини, але можуть виступати як спадкоємці. Словник української мови у 20 томах
3. когнати — когна́ти (лат. cognati, букв. – родичі) в римському праві особи, які перебувають у юридично визнаній кровній спорідненості по жіночій лінії; кровні родичі, що поряд з агнатами (2) можуть виступати як спадкоємці. Словник іншомовних слів Мельничука