когнати
КОГНА́ТИ, ів, мн. (одн. когна́т, а, ч.,) іст., юр.
У римському праві – кровні родичі, що не перебувають під владою глави родини, але можуть виступати як спадкоємці.
Когнати – це кровні родичі, які вийшли з-під влади батька (наприклад, заміжня дочка, котра пішла в іншу сім'ю, де стала агнатом) (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- когнати — -ів, мн. У римському праві – кровні родичі по чоловічій або жіночій лінії, які не знаходилися під владою глави даної сім'ї, але перебували з ним у когнатичній спорідненості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- когнати — Родичі (матерні) Словник чужослів Павло Штепа
- когнати — когна́ти (лат. cognati, букв. – родичі) в римському праві особи, які перебувають у юридично визнаній кровній спорідненості по жіночій лінії; кровні родичі, що поряд з агнатами (2) можуть виступати як спадкоємці. Словник іншомовних слів Мельничука