Значення в інших словниках

  1. конвенція — [конвен'ц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  2. конвенція — Конве́нція, -ції, -цією; -ве́нції, -нцій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. конвенція — конве́нція (від лат. conventio – договір) 1. Угода, міжнародний договір з якихось спеціальних питань. 2. Договір між підприємствами й організаціями для врегулювання питань збуту, виробництва тощо; є перехідною формою до трестів і синдикатів. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. конвенція — (англ. convention) один із видів багатосторонніх міжнародних договорів зі спеціальних питань економічного, юридичного, технічного та іншого характеру. Економічний словник
  5. конвенція — конве́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. конвенція — КОНВЕ́НЦІЯ, ї, ж., дипл. Договір, угода між державами з якого-небудь спеціального питання. Відповідно до міжнародної китобійної конвенції щороку встановлюються строки полювання на вусатих китів (Наука.., 7, 1958, 57). Словник української мови в 11 томах
  7. конвенція — (міжнародня) угода, пакт, договір; Д. з'їзд, конгрес. Словник синонімів Караванського
  8. конвенція — -ї, ж., дипл. Договір, угода між державами з якого-небудь спеціального питання. Митна конвенція — багатостороння міждержавна угода, що регулює режим митного оподаткування на товари, що їх імпортують з країн – учасниць цієї угоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. конвенція — ДО́ГОВІ́Р (взаємне зобов'язання, письмове або усне, про права та обов'язки між певними сторонами), УГО́ДА, УКЛА́Д заст., РЯД заст.; КОНТРА́КТ (письмовий); ПАКТ, ТРАКТА́Т заст. Словник синонімів української мови
  10. конвенція — Загальноприйнятий звичай, сукупність прийнятих норм поведінки; угода (суспільна, міжнародна). Універсальний словник-енциклопедія
  11. конвенція — Конве́нція: — угода, умова, укладена між окремими особами, трактат, що укладається між державами [44-1] Словник з творів Івана Франка
  12. конвенція — див. угода Словник синонімів Вусика
  13. конвенція — КОНВЕ́НЦІЯ, ї, ж., дипл. Договір, угода між державами з якого-небудь спеціального питання. 1973 р. було прийнято Міжнародну конвенцію про торгівлю зникаючими видами дикої фауни і флори, за якою всі орхідеї оголошені національним багатством країн (з наук. Словник української мови у 20 томах