конвенція

конве́нція

(від лат. conventio – договір)

1. Угода, міжнародний договір з якихось спеціальних питань.

2. Договір між підприємствами й організаціями для врегулювання питань збуту, виробництва тощо; є перехідною формою до трестів і синдикатів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конвенція — Конве́нція: — угода, умова, укладена між окремими особами, трактат, що укладається між державами [44-1] Словник з творів Івана Франка
  2. конвенція — конве́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. конвенція — (міжнародня) угода, пакт, договір; Д. з'їзд, конгрес. Словник синонімів Караванського
  4. конвенція — див. угода Словник синонімів Вусика
  5. конвенція — [конвен'ц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  6. конвенція — -ї, ж., дипл. Договір, угода між державами з якого-небудь спеціального питання. Митна конвенція — багатостороння міждержавна угода, що регулює режим митного оподаткування на товари, що їх імпортують з країн – учасниць цієї угоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. конвенція — 1. з'їзд, збір, див. конференція, конгрес 2. угода, див. пакт, договір Словник чужослів Павло Штепа
  8. конвенція — КОНВЕ́НЦІЯ, ї, ж., дипл. Договір, угода між державами з якого-небудь спеціального питання. 1973 р. було прийнято Міжнародну конвенцію про торгівлю зникаючими видами дикої фауни і флори, за якою всі орхідеї оголошені національним багатством країн (з наук. Словник української мови у 20 томах
  9. конвенція — (англ. convention) один із видів багатосторонніх міжнародних договорів зі спеціальних питань економічного, юридичного, технічного та іншого характеру. Економічний словник
  10. конвенція — Загальноприйнятий звичай, сукупність прийнятих норм поведінки; угода (суспільна, міжнародна). Універсальний словник-енциклопедія
  11. конвенція — ДО́ГОВІ́Р (взаємне зобов'язання, письмове або усне, про права та обов'язки між певними сторонами), УГО́ДА, УКЛА́Д заст., РЯД заст.; КОНТРА́КТ (письмовий); ПАКТ, ТРАКТА́Т заст. Словник синонімів української мови
  12. конвенція — Конве́нція, -ції, -цією; -ве́нції, -нцій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. конвенція — КОНВЕ́НЦІЯ, ї, ж., дипл. Договір, угода між державами з якого-небудь спеціального питання. Відповідно до міжнародної китобійної конвенції щороку встановлюються строки полювання на вусатих китів (Наука.., 7, 1958, 57). Словник української мови в 11 томах