1. Словник іншомовних слів Мельничука

конвенціоналізм

конвенціоналі́зм

(від лат. conventio – угода, договір)

суб’єктивно-ідеалістичний напрям у філософському тлумаченні науки, за яким наукові теорії і поняття є не відображеннями об’єктивного світу, а наслідками довільної угоди, конвенції (звідки і назва) між ученими, що укладається за принципами «зручності» й «економії мислення». Поширений в кінці 19 – на початку 20 ст.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конвенціоналізм — конвенціоналі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. конвенціоналізм — -у, ч. Суб'єктивно-ідеалістичний напрям у філософському тлумаченні науки, за яким наукові теорії й поняття є не відображенням об'єктивного світу, а наслідком довільної угоди, конвенції між ученими. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конвенціоналізм — КОНВЕНЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. Філософська концепція, за якою наукові теорії й поняття є не відображенням об'єктивного світу, а наслідком довільної угоди, конвенції між ученими. Словник української мови у 20 томах
  4. конвенціоналізм — КОНВЕНЦІОНАЛІЗМ (від лат. conventio — угода, договір) — заснований Пуанкаре напрям у філософському тлумаченні пізнання, згідно з яким деякі з основних начал науки слід розуміти як конвенції, тобто умовно прийняті угоди... Філософський енциклопедичний словник
  5. конвенціоналізм — КОНВЕНЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. Суб’єктивно-ідеалістичний напрям у філософському тлумаченні науки, за яким наукові теорії і поняття є не відображенням об’єктивного світу, а наслідком довільної угоди, конвенції між ученими. Словник української мови в 11 томах