1. Словник української мови у 20 томах

конвенціоналізм

КОНВЕНЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч.

Філософська концепція, за якою наукові теорії й поняття є не відображенням об'єктивного світу, а наслідком довільної угоди, конвенції між ученими.

Давид Гурамішвілі був далекий від аристократичного конвенціоналізму й тяжів у своїй творчості до емоційної безпосередності й простоти (з наук. літ.);

Ідея конвенціоналізму зустрічається вже в античності та в епоху Відродження (інструменталістська інтерпретація теорії Коперника) (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конвенціоналізм — конвенціоналі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. конвенціоналізм — -у, ч. Суб'єктивно-ідеалістичний напрям у філософському тлумаченні науки, за яким наукові теорії й поняття є не відображенням об'єктивного світу, а наслідком довільної угоди, конвенції між ученими. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конвенціоналізм — конвенціоналі́зм (від лат. conventio – угода, договір) суб’єктивно-ідеалістичний напрям у філософському тлумаченні науки, за яким наукові теорії і поняття є не відображеннями об’єктивного світу, а наслідками довільної угоди... Словник іншомовних слів Мельничука
  4. конвенціоналізм — КОНВЕНЦІОНАЛІЗМ (від лат. conventio — угода, договір) — заснований Пуанкаре напрям у філософському тлумаченні пізнання, згідно з яким деякі з основних начал науки слід розуміти як конвенції, тобто умовно прийняті угоди... Філософський енциклопедичний словник
  5. конвенціоналізм — КОНВЕНЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. Суб’єктивно-ідеалістичний напрям у філософському тлумаченні науки, за яким наукові теорії і поняття є не відображенням об’єктивного світу, а наслідком довільної угоди, конвенції між ученими. Словник української мови в 11 томах