1. Словник чужослів Павло Штепа

контакт

Дотик, доторк, стик, зв'язок

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контакт — конта́кт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. контакт — (між людей) спілкування, зв'язок; (з авдиторією) взаєморозуміння; ЕЛ. дотик, місце дотику; мн. КОНТАКТИ, стосунки, зносини, взаємини. Словник синонімів Караванського
  3. контакт — [контакт] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. контакт — Контакт — contact — Kontaktzone, Kontakthof, Kontakt, Berührungsstelle — 1) Зіткнення, зв’язок, взаємодія. Напр., контакт мінеральних зерен при флотації, аґломерації тощо. 2) Площина (поверхня) зіткнення різних гірських порід — т.зв. геологічний... Гірничий енциклопедичний словник
  5. контакт — -у, ч. 1》 спец. Стикання двох електричних провідників, що створює умови прохідності струму, а також місце такого стикання. || Прилад, що здійснює стикання електричних провідників. 2》 Спілкування, зв'язок, тісні стосунки. || Взаємна узгодженість у роботі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. контакт — КОНТА́КТ, у, ч. 1. спец. Стикання двох електричних провідників, що створює умови прохідності струму, а також місце такого стикання. Словник української мови у 20 томах
  7. контакт — конта́кт (від лат. contactus – дотик) 1. Зіткнення, зв’язок, взаємодія в роботі, узгодженість дій. 2. Зіткнення, з’єднання проводів електричного кола; місце його зіткнення; пристрій, що забезпечує таке зіткнення. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. контакт — Каталізатор у твердому стані; промислові процеси, що відбуваються за його участю, називають контактними. Універсальний словник-енциклопедія
  9. контакт — ВЗАЄМОРОЗУМІ́ННЯ (взаємне розуміння, злагода), ЗГО́ДА, ПОРОЗУМІ́ННЯ, КОНТА́КТ. Майбутнє планети в утвердженні співробітництва та взаєморозуміння між народами (з газети); — Як погано, Якове, що навіть між вами, вченими людьми, нема згоди (М. Словник синонімів української мови
  10. контакт — Конта́кт, -кту, -ктові, в -кті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. контакт — КОНТА́КТ, у, ч. 1. спец. Стикання двох електричних провідників, що створює умови прохідності струму, а також місце такого стикання. Залізні половинки розійшлися, і контакт був порушений. Словник української мови в 11 томах