контакт
КОНТА́КТ, у, ч.
1. спец. Стикання двох електричних провідників, що створює умови прохідності струму, а також місце такого стикання.
Залізні половинки розійшлися, і контакт був порушений. Кожна з половинок брами була не страшна… (Смолич, І, 1958, 97);
Штепселі майже по всій довжині розрізані пополам, що робить їх пружними й забезпечує надійний контакт між ними й гніздами, в які вони вставляються (Монтаж і ремонт.., 1956, 50);
// Прилад, що здійснює стикання електричних провідників.
Ніна кинула пускову ручку.. Знову перевірила контакти, заміряла пальне (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 58);
Конденсатор призначений для того, щоб запобігти іскрам між контактами (Автомоб., 1957, 116).
2. Спілкування, зв’язок, тісні стосунки.
В живому контакті з читачем письменник починав краще бачити саме життя і суворіше оцінювати свої власні книжки (Смолич, VI, 1959, 9);
Академія наук УРСР має широкі контакти з вченими і науковими установами майже всіх країн світу (Ком. Укр., 6, 1969, 52);
// Взаємна узгодженість у роботі.
Був той дивний контакт, який виникає між справжніми друзями в роботі (Собко, Срібний корабель, 1961, 235);
// перен. Взаєморозуміння.
Між ним [промовцем] і слухачами.. встановився той контакт, що допомагає промовцеві (Шовк., Інженери, 1956, 326).
3. спец. Стикання, дотик (у 1 знач.).
Антибіотичні речовини виробляються рослинами більш активно, коли вони перебувають у контакті з відповідним збудником хвороби (Наука.., 1, 1960, 13);
Перебувати в контакті з хворими.
4. геол. Поверхня стику гірських порід, з яких утворюються суміжні ділянки земної кори.
Значення в інших словниках
- контакт — конта́кт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- контакт — (між людей) спілкування, зв'язок; (з авдиторією) взаєморозуміння; ЕЛ. дотик, місце дотику; мн. КОНТАКТИ, стосунки, зносини, взаємини. Словник синонімів Караванського
- контакт — [контакт] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- контакт — Контакт — contact — Kontaktzone, Kontakthof, Kontakt, Berührungsstelle — 1) Зіткнення, зв’язок, взаємодія. Напр., контакт мінеральних зерен при флотації, аґломерації тощо. 2) Площина (поверхня) зіткнення різних гірських порід — т.зв. геологічний... Гірничий енциклопедичний словник
- контакт — -у, ч. 1》 спец. Стикання двох електричних провідників, що створює умови прохідності струму, а також місце такого стикання. || Прилад, що здійснює стикання електричних провідників. 2》 Спілкування, зв'язок, тісні стосунки. || Взаємна узгодженість у роботі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контакт — Дотик, доторк, стик, зв'язок Словник чужослів Павло Штепа
- контакт — КОНТА́КТ, у, ч. 1. спец. Стикання двох електричних провідників, що створює умови прохідності струму, а також місце такого стикання. Словник української мови у 20 томах
- контакт — конта́кт (від лат. contactus – дотик) 1. Зіткнення, зв’язок, взаємодія в роботі, узгодженість дій. 2. Зіткнення, з’єднання проводів електричного кола; місце його зіткнення; пристрій, що забезпечує таке зіткнення. Словник іншомовних слів Мельничука
- контакт — Каталізатор у твердому стані; промислові процеси, що відбуваються за його участю, називають контактними. Універсальний словник-енциклопедія
- контакт — ВЗАЄМОРОЗУМІ́ННЯ (взаємне розуміння, злагода), ЗГО́ДА, ПОРОЗУМІ́ННЯ, КОНТА́КТ. Майбутнє планети в утвердженні співробітництва та взаєморозуміння між народами (з газети); — Як погано, Якове, що навіть між вами, вченими людьми, нема згоди (М. Словник синонімів української мови
- контакт — Конта́кт, -кту, -ктові, в -кті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)